"Закон душі" - нова поетична книжка сучасного українського письменника Сергія Порфировича Рачинця. В ній відчувається авторська причетність до творення життя, прагнення високого, духовного, красивого - всього того, що проростає з любові, що - від Самого Бога. Автор, піднісшись на духовні висоти, саме за допомогою поетичного крила із цих висот визначає дух та чистоту. Його вірші вимагають від усіх особливої порядності, чесності й духовності вчинків в ім′я свого народу.
Сергій Рачинець, як поет, незважаючи на свої фізичні вади - втрата зору, - душею і серцем небайдужої людини сприймає навколишній світ, його болі й проблеми, його мрії й надії. Він має право сказати те, чим живе сам. Це право дали йому велика любов до України, до Бога і бажання прославити Його святе ім′я.

Зміст:

Моя душа
Сни кольорові
Пілігрим
Будую храм
Багач і Лазар
Ян Гус
Рідне слово
Вже сивина мене давно торкає
Молитва
Летять літа
Я не боюсь, що раптом вмерти мушу
Мої літа
Я хотів би
Це лиш тільки синій ладан
Ми часто істину шукаєм
Моя Україно!
Моє минуле, як туман
Дитинство
Каяття
Слово
Задощило
Жорна днів
Народе мій
Дивлюсь й не надивлюся на зорю
Камінний хрест
Коли здається, що життя прожито
Україні
Емігрантам з України
Закон душі
Не жалійте
Засторога
Поменше б слів, де стільки бруду
Пізній дощ
Знов над обрієм день молодий
Спогад
Чому така уже в людини звичка
Живу у клопотах щоденних
Я писав колись в догоду часу
Любов
Чого, скажи, душе, ночами плачеш
З молитвою живи
Сад стоїть в самоті
Це тобою
Мова
Безсоння
І те, про що так мріяв я, збулось
Все мені бачиться
Іще одне минуле літо
Ти непомітно йшов до мене
Дощу проливного краплини
У майбутнє лиш одна дорога
Вже чорний мрамор ночі
Я зла не творив
Я до серця прикладу тобі
Вже осінь за вікном
Мої пісні
Цю чорну пітьму не змахнути мені із очей
Нас кидало
Моя журба - самітна і сліпа
Цвіти, душе
Як же так сталося?
Мій час
та інші