У підручнику патристичної теології Генрика Пєтраса ідеться про епоху християнського самоусвідомлення та становлення Церкви. Розповідаючи про середовище, для якого християнство було незрозумілою новинкою, автор пояснює контексти, у яких розвивалося святоотцівське богослов’я, та звертає увагу на цінності й системи мислення, що впливали на формулювання його основних ідей. Щоб укорінити розмову про теологію в безпосередній життєвій реальності Отців, він придивляється до інституції катехуменату, до соборних обговорень, які часом перетворювалися на запеклі протистояння, до монастичних спільнот та до інших форм буття Церкви, у яких формувалися християнські догмати. Завдяки цьому фокусу й сучасні читачі зможуть разом із ранніми християнами зможуть поступово осягати об’явлення про Бога, єдиного в Трійці, рефлексувати над історією спасіння й доторкнутися до есхатологічних надій.