Допомогти людині зустрітися з Богом і Христом через переживання краси, культури, через досвід смерті, поділитися таємничими багатствами символіки православної літургії, вдихнути життя у містичні тексти Отців Церкви і великих святих християнського сходу, - усе це Павел Євдокимов робив краще, ніж будь-хто, - без пишномовності, - він вчив, як розгледіти у мовчанні палку віру, живий досвід незбагненної Любові.
"Він хотів… переконати нас, що Він любить нас несамовито. Тоді Він вирішив применшити Себе, віддав Себе на катування, щоб переконати у Своїй любові тих, для кого Він пережив Страсті, щоб привернути до Себе людей…" (Н. Кавасила, XIV ст.)